Спецпроект

В Художньому музеї - виставка фотографій з Майдану. ФОТО

Фонд культурної дипломатії UART та Національний художній музей України відкрили виставку (R)EVOLUTION французького фоторепортера Еріка Буве.

Про це повідомляє ArtUkraine.

Автор та організатори виставки ставили на меті зберегти пам’ять про Революцію гідності та події на Майдані у лютому 2014 року та віддати шану загиблим.

Низка робіт автора, відомого фоторепортажами із "гарячих точок", уперше була представлена широкому загалу.

"Тут, у Києві, я бачив безглуздя вбивств, я бачив гідність людей, які помирали мовчки, - розповів Буве. - Я бачив і на наступний день, що народ Майдану не святкував перемогу. Причина тому – десятки загиблих. Ця виставка - моя данина тим людям, з якими я 20 лютого перебував там на горі, за готелем "Україна".


Автор проекту Ерік Буве

Виставка є особливою з точки зору організації простору. Вона складається з трьох експозицій, розташованих зовні та всередині музею.

Перша експозиція – "Київська втома" – відображає події, що відбувалися на вул. Грушевського на початку лютого, друга – "Герої Майдану" – події 20 лютого, коли на вул. Інститутській загинула велика кількість людей. Третя ж представляє мистецьке осмислення автором київських подій з використанням спеціальної техніки фотографії.

Така задумка пов’язана з бажанням організаторів створити відкритий арт-простір, розмістити роботи безпосередньо у місці їхнього створення та залучити до перегляду виставки якомога більше людей.

Фрагмент експозиції

Символічним є те, що виставка проходить одночасно з проектом Національного художнього музею "Кодекс Межигір’я", в рамках якого експонуються так звані "скарби" з резиденції колишнього Президента України.

Відвідувачі музею зможуть потрапити на цю виставку, лише пройшовши повз роботи, присвячені Майдану.

 Оборона Консерваторії, 19 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

Заступник директора Національного художнього музею Юлія Ваганова відзначила особливу важливість проекту для музею, що перебував в епіцентрі трагічниx подій.

Виставка триватиме до 8 червня 2014 року.

Автор був особисто знайомий із більшістю людей, які присутні на світлинах - у тому числі з медсестрою Марією Матвіїв, яка також взяла участь у відкритті проекту. Саме Ерік є автором вже широковідомого в Україні фото Марії, зробленого під час розстрілу 20 лютого на вул. Інститутській.

 Вулиця Інститутська, 20 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

У Києві, а згодом у Львові, Ерік Буве разом із журналісткою французького журналу "Polka" зустрінуться і з іншими героями світлин, щоб почути їхні історії та зробити про них репортажі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.