У Києві - презентація британського роману про кримську депортацію

Британська письменниця та журналістка Лілі Хайд презентує у Києві україномовне видання книги "Омріяний край".

Захід, приурочений до 70-тої річниці від часу депортації кримських татар з історичної батьківщини, відбудеться за підтримки Міністерства культури та Київської міськдержадміністрації.

Організатори акції: Меджліс кримськотатарського народу, ГО "Земляцтво кримських татар у місті Києві", Британсько-українське товариство.

У травні 2014 року минає 70 років від часу депортації кримських татар з історичної батьківщини до Узбекистану, Казахстану та Росії.

В кінці 1980-х років почалося масове повернення кримських татар до Криму. Репатріація не була безболісною. Знадобилося багато терпіння і праці, аби кримські татари почали "ставати на ноги" на своїй предковічній землі.

Сьогоднішні події немов повертають колесо історії назад: багатьом кримським татарам доводиться знову залишати батьківщину.

Лілі Хайд – британська письменниця та журналістка. 10 років пропрацювала в Україні, зібрала десятки інтерв'ю про депортацію та репатріацію кримських татар, на їхній основі створила художній твір – роман "Омріяний край".

Роман був виданий у Великобританії (2008), перекладений на французьку (2011) та кримськотатарську (2013) мови. Українською роман вийшов у видавництві "Дуліби".

Презентація книги відбудеться 14 травня з 19:00 до 20:00 в "Мистецькому Арсеналі" (вул. Лаврська 10-12).

На подію запрошено провідних українських політиків, дипломатичний корпус, визначних діячів літератури, мистецтва та науки. Базовою ідеєю акції буде доброчинність, збір коштів на підтримку кримськотатарських ініціатив.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.