ТАТАРАМ У КРИМУ НЕ ДАЮТЬ ПРОВЕСТИ МІТИНГ до 70-річчя депортації

Нелегітимна кримська влада досі не дала дозволу на проведення 18 травня в центрі Сімферополя траурного мітингу з нагоди 70-річчя депортації кримських татар.

Про це лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв повідомив в інтерв'ю радіостанції "Ехо Москви".

За його словами, нелегітимна влада наполягає на тому, щоб теж узяти участь у мітингу, тільки з її прапорами.

"Це найбільший мітинг, який буває взагалі на території Криму, - пояснив Джемілєв. - Площа зазвичай буває переповнена ... буває 30-40 тисяч осіб, а площа не дуже-то велика".

Він додав, що така пропозиція є неприйнятною, оскільки кримські татари не приймають окупацію і не дозволять, щоб на траурному мітингу були російські прапори.

"Там традиційно можуть бути прапори національні й українські, пояснив екс-лідер Меджлісу. - А на українські прапори вони, знаєте, як бики на червону ганчірку. Тому якщо, скажімо, не дозволять, то все одно збереться народ, але не виключені сутички, умовно кажучи, з правоохоронними органами або тими бандами, які вони там зберуть".

За словами Джемілєва, дії по розколу кримських татар вже ведуться давно, але особливо інтенсивно почалися вестися при режимі екс-президента Віктора Януковича.

Він підкреслив, що Федеральна служба безпеки Росії також намагалася внести розкол в Меджліс кримськотатарського народу. В даний час татар шантажують, погрожують закрити бізнес, якщо вони не визнають проросійську владу в Криму.

"Починають цікавитися їхнім бізнесом, прямо кажуть: "Ми все вам прикриємо. Або будете ось таким хорошим татарином, або ж взагалі будете розорені", - зазначив Джемілєв.

Нардеп додав, що серед татар є ті, хто коливається, думає про прийняття російського громадянства. При цьому він зазначив, що є інша точка зору: якщо весь народ не буде приймати російське громадянство, то окупанти нічого не зможуть зробити.

"Добре, що ось українське законодавство передбачає, що якщо ти письмово не написав про те, що відмовляєшся від українського громадянства, але змушений був отримати російський або інший паспорт, ти не втрачаєш українське підданство, і коли вся ця криза мине, то ти можеш знову-таки бути громадянином", - сказав Джемілєв.

За його даними, в автономію приїжджають "емісари" з російських мусульманських республік, які переконують кримських татар прийняти російське громадянство.

"У цьому плані дуже щільно працює Татарстан, з Башкирії, з Чечні приїжджають емісари і розповідають, як добре живеться на Русі, як добре бути членом Російської Федерації, - розповів Джемілєв. - Ефекту, правда, від виконання цих наїздів немає, але тим не менш".

Раніше Джемілєв заявляв, що Меджліс кримськотатарського народу функціонуватиме напівпідпільно, якщо окупаційна влада заборонить його діяльність.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.