Рецидивіст із Донеччини підпалив дві церкви на Тернопільщині. ФОТО

Греко-католицьку та Українську автокефальну церкви у селі Залізці Зборівського району Тернопільської області підпалив 33-річний житель Донецької області.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу прокуратури Тернопільської області.

Встановлено, що житель Донецької області приїхав автостопом на Тернопільщину, щоб обкрадати місцеві церкви.

За словами зловмисника, підпалив він обидва храми на Зборівщині тому, що не знайшов там грошей.

Церква Святої Трійці (УАПЦ) в Залізцях

Окрім церков на Зборівщині, він планував обікрасти місцеві храми у Кременецькому районі. Проте йому завадили правоохоронці.

Розслідуванням також встановлено, що затриманий ніде не працює та неодноразово вже судимий за вчинення крадіжок у церквах в 1999, 2001, 2007 роках.

 У церкві Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ) вогонь знищив усе, крім ікони Божої Матері

Прокуратура Зборівського району здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом умисного пошкодження майна у двох церквах Зборівського району, за ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України.

Тим часом мешканці сусідніх сіл влаштували чергування біля своїх храмів., 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.