Студенти істфаку КНУ ім.Шевченка вимагають перевиборів декана

Студенти історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка організували акцію протесту, вимагаючи перевиборів "нового старого" декана істфаку. На думку учасників акції, нещодавні вибори відбулися з порушенням.

Про це повідомляє кореспондент Історичної Правди.

В акції під памятником Тарасу Шевченку взяли участь понад 100 студентів та викладачів КНУ. Вони вимагали від міністра освіти Сергія Квіта звернути увагу на переобрання "нового старого декана" Віктора Колесника, якого обрала вчена рада, а не студентство.

За словами організаторів акції, 21 травня відбулася вчена рада факультету, на котрій було обрано деканом Віктора Колесника [обіймає цю посаду останні кілька років - ІП]. Колесник отримав 13 голосів, 11 голосів було віддано за професора Івана Патриляка.

"Вирішальними і фатально остаточними були голоси так званого "представництва студентства", а саме голови студентського парламенту Макаревич Антоніни, яку ніхто не обирав і яка перебуває в родинних зв'язках з Колесником В.Ф, - ідеться в заяві ініціативної групи. - Та голови профбюро студентів Недяла Дмитра (1 курс), якого також ніхто не обирав".

Студенти вимагають провести нові прозорі вибори замість обирати декана "на договорняках". Перед цим, на думку активістів, слід на загальних зборах студентів провести вибори голови студпарламенту і профбюро історичного факультету.

Вимоги студентів істфаку:

1. Відставка голови профбюро студентів факультету і голови студентського парламенту факультету.

2. Обрання на загальних зборах студентства голови профбюро, голови студентського парламенту і голови наукового товариства студентів та аспірантів факультету (останнє місце наразі вакантне).

3. Визнання виборів декана історичного факультету 21 травня недійсними.

4. Проведення перевиборів декана за участі легітимних представників студенства

Cтуденти й частина викладацького складу вишу направили петицію в Міносвіти, яка б гарантувала проведення нових прозорих виборів під керівництвом самого відомства.

Вони підкреслили, що цей випадок є черговим аргументом за внесенння до освітнього законодавства права вето студентів на рішення вченої ради.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.