ДЕКАН ІСТФАКУ КНУ ПОДАВ У ВІДСТАВКУ

Декан історичного факультету Київського національного університету ім.Шевченка Віктор Колесник звільнився з посади.

Заяву Колесника про звільнення підписав ректор університету, повідомили Історичній Правді джерела в адміністрації КНУ.

Як відомо, у травні 2014 року студенти істфаку влаштували акцію протесту проти результатів виборів декана, які відбулися 21 травня на вченій раді факультету. Чинний декан Колесник отримав 13 голосів, його візаві Іван Патриляк - 11 голосів.

На думку студентів, вибори відбулися з порушенням процедури. Вирішальними голосами на цих виборах були голоси голів студпарламенту і профбюро факультету - осіб, які не були обрані студентством. Учасники акції протесту вимагали спершу прозоро обрати представників студентства, а потім провести перевибори декана.

За даними джерела, для розгляду скарг студентів істфаку була створена комісія ректорату КНУ. За наслідками її роботи результати виборів 21 травня визнані недійсними. Таким чином, Віктор Колесник став в.о. декана. Після цього він написав заяву про звільнення з посади, залишившись завідувачем кафедри.

Нові вибори декана історичного факультету призначені на осінь.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.