У ХАРКОВІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ЛЕНІНА

З центральної частини Харкова потрібно прибрати усі пам'ятники, які розділяють суспільство. В тому числі - пам'ятник Леніну.

Про це заявив в.о. заступника голови Харківської ОДА Іван Варченко, повідомляє ТСН.

Знищувати Леніна Варченко не збирається, замість цього направить його до пантеону.

"Я за те, щоб у Харківській області був пантеон пам'ятників, які є цінними для окремої категорії громадян, - сказав чиновник. - Центральні площі повинні бути прикрашені тими символами, які є спільними для всіх, наприклад, іменами нобілевських лауреатів".

Заступник керівника Харківської області зазначив, що йому хотілося б створити гармонійний і неконфліктний культурний простір в області. Інформаційна частина цього простору полягає не тільки в пам'ятниках, але й у назвах вулиць і площ.

"Я дотримуюсь тієї позиції, що харківські вулиці та площі повинні носити неконфліктні для харків'ян та українців назви", - сказав Варченко.

Як відомо, у Польщі з'явився пам'ятник Леніну, який пісяє.

8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Харкові ці спроби увінчалися масовими сутичками.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.