ПОМЕР ІВАН ПЛЮЩ. Кілька цитат політика

Колишній голова Верховної Ради та секретар РНБО Іван Плющ запам'ятався не тільки як політичний "важковаговик", але й майстер специфічних "народницьких" перлів.

Деякі з цитат Івана Плюща згадує Корреспондент.net.
 
"Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!" - одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця.
 
Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: "Які Зайці, така й екологія".
 
Одного разу, коли нардепи висували кандидатів у судді Конституційного суду, терпіння Івана Плюща урвалося: "Зачекайте! Так це ж силу-силенну кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?"
 
Легендарною стала і дикція Івана Плюща, який вимовляв замість звуку "ф" - "хв": "Включіть мікрохвона у задньому проході!"

Також Історична Правда пригадує політичний анекдот 1990-х: "Іване Степановичу, чому ви кажете "депутат Хвіленко", але "фіртка"?"

Іван Плющ (ліворуч) і майбутній президент України Леонід Кравчук у президії Верховної Ради - чи то ВР УРСР, чи то вже ВР незалежної України. 1990-91 рр. Фото: BBC

Коли у ВР хотіли "продавити" один із законопроектів, Іван Плющ поставив риторичне питання: "Навіщо його пхати, якщо воно не лізе?"
 
Також покійний спікер став автором воістину золотого афоризму "Впихнути невпіхуєме".
 
"Депутат! Не пам'ятаю хвамілії - той, що в піджаку!"
 
"Я б не хотів, щоб тут влаштовували системи голосування, які могли б дозволяти голосувати із супутника".

"Я за життя стiльки сала з'їв, що соромно свиням в очi дивитись".

"Севрюгу [в часи СРСР] можна було купити, лосося, воблу. А коли у тебе є можливість все це купити, пропадає бажання запасатися або наїдатися про запас".

У новій "Таврії". Фото з архіву Вахтанга КІПІАНІ

"Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!".
 
"Ті, кого сьогодні називають олігархами і хто їздить на мерседесах, прийшли до свого багатства за принципом "із грязі в князі". У мене нема потреби в таких грошах – я вважаю себе забезпеченою людиною вже понад 30 років. Моя зарплата за часів Союзу була 1300 рублів, із 68-го року у мене було дві машини і два водії. В 84-му я став Головою Київського облвиконкому і мав на машині номер 80-02. Оця 80-та серія означала, що ДАІшники, коли машину бачили, тікали з перехрестя. Вище були тільки члени політбюро - у них номери починалися на 60. І мені не треба були ніякі "бізнеси".

А ще пригадуємо чудовий вираз "...всім профсоюзам і профспілкам".

Як повідомлялося, Іван Плющ помер у ніч на 26 червня у Києві на 73 році життя.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.