Шанувальники УПА на Житомирщині повалили Леніна. ФОТО

В селі Сушки (Коростенський район Житомирщини) акція з ушанування пам’яті героїв останнього бою УПА в регіоні завершилася поваленням пам'ятника Леніну.

Про це повідомляє УНІАН.

Після мітингу учасники заходу пішли до встановленого у селі пам'ятника Володимиру Леніну. Під крики "Ганьба!" пам'ятник обв'язали мотузкою, повалили на землю, а потім розтрощили.

 

Активісти партії "Свобода" після цього розповіли журналістам, що таким чином продовжили розпочату раніше акцію зі знесення пам'ятників Леніну на Житомирщині.

 

Під час знесення пам'ятника пролунало твердження, що "Ленін відійшов у минуле, пам'ятникам вождю комуністичної епохи - не місце в Україні".

В селі Сушки вшановували пам’ять героїв останнього бою Української повстанської армії на Житомирщині. Делегації з різних районів з’їхалися на місце, де 8 липня 1955 року відбувся останній бій збройних формувань УПА, що діяли на території області.

Учасники заходу поклали квіти до пам’ятного знаку та провели мітинг. Участь в урочистому мітингу взяли представники обласної влади та Коростенського району, громадські активісти, місцеві жителі - загалом близько 100 осіб.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.