Спецпроект

У Музеї Голодомору - виставка про допомогу США у 1920-х

До дня незалежності США Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує міжнародну виставку "Американська допомога голодуючій Україні. 1921–1923 роки".

Про це повідомляє прес-служба музею.

Завдяки безкорисливій допомозі благодійних організацій США було врятовано від голодної смерті мільйони українських громадян, йдеться в повідомленні.

Філантропна діяльність іноземців викликала щиру вдячність та повагу населення. Прагнучи применшити авторитет американських благодійників радянське керівництво затаврувало їх як "шпигунів" та "контрреволюціонерів".

Організатори заходу прагнуть відновити історичну справедливість й активізувати діалог між українським та американським народами, дослідити причини голодомору 1921–1922 рр. в Україні, розкрити значення й форми американської благодійної допомоги, висвітлити відносини й ставлення радянського уряду до іноземних організацій.

Експозиція виставки складається з інформаційних плакатів, архівних документів у виставкових вітринах, відеофільму та екранного панно.

В експозиції представлено оригінальні архівні документи, світлини, періодичні видання й листівки, які висвітлюють діяльність американських благодійних організацій в Україні упродовж 1921–1923 рр.

Захід організовано спільно з благодійним фондом "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" та Інститутом юдаїки за підтримки посольства США в Україні 9 липня 2014 року о 15.00

Відкриття виставки: 9 липня 2014 року о 15:00. Зала пам’яті Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні", Київ, вул. Лаврська, 3.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.