Нобелівська лауреатка назвала Путіна "ультраправим"

Президент РФ Владімір Путін будує диктаторську Євразійську Імперію, однак дії Росії в Україні спрямовані не на захоплення території, а на дестабілізацію задля унеможливлення вступу країни до ЄС.

Про це заявила лауреат Нобелівської премії з літератури (2009) Герта Мюллер, повідомляє УкрІнформ із посиланням на La Repubblica.

"Путін використовує антифашистську пропаганду, але його цінності є крайньоправі, - наголосила Мюллер. - Він бачить скрізь ворогів. Тому що кожний диктатор має потребу в ворогах, щоб виправдати порушення прав людини".

За словами лауреата, президент Росії - експерт із дестабілізації: має спецагентів, вирощує сепаратистів.

"Насправді, він не хоче забрати собі Україну: він хоче лише, щоб вона була дестабілізована настільки, щоб не змогти вступити до ЄС, - зазначила письменниця. - Це по-диявольськи!".

За її словами, Путін "хворий на фантазми" і нині воскрешає "фантазм Великої Нації": "Все, що відбувається зараз в Україні, - це біль, що походить від його радянських фантазмів".

Вона також обурилася, що російський лідер все ще має підтримку у Європі, зокрема, у Східній Німеччині.

"Для мене це ганебно! - наголосила Мюллер. - Стіна впала, зараз вони мають все, мають права... Хто походить зі сходу, мав би бути на боці України. Мене злить, коли колишні жителі НДР забувають, яким було життя за диктатури".

Вона підкреслила, що "ніхто не хоче бути в Євроазійській Імперії, де командує Путін", і люди намагаються втекти звідти.

Герта Мюллер народилася 17 серпня 1953 року в сім'ї швабського фермера в німецькомовному містечку Ніцкідорф у Румунії.

У роки Другої світової війни її батько служив у "Ваффен-СС", після війни матір Герти була депортована у трудовий табір на території України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.