Спецпроект

У Дніпропетровську - виставка про сталеварів

В Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Яворницького відкрилася виставка "Люди металу", приурочена до Дня працівника металургійної та гірничодобувної промисловості України.

Про це повідомляє Музейний простір.

Виставка створена Народним музеєм ПАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського".

Виставка розповість про історію одного з найстаріших металургійних підприємств України, яке було засноване Брянським акціонерним товариством і дало перший чавун в травні 1887 року.

До початку 1990-х рр. завод багато в чому був містоутворюючим для Дніпропетровська. Завдяки його діяльності були створені: міський водопровід і набережна, Брянська церква (нині — Будинок органної та камерної музики), метро, міські лікарні № 2 та 11 і багато інших установ і будов нашого міста.

Навіть історія футбольного клубу "Дніпро" бере свій початок від футбольної команди Брянського робітничого індустріального технікуму (1918 р.).

На виставці будуть представлені і матеріали Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, де зберігається велика колекція з історії заводу.

Дивіться також: "Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.