У шведській церкві знайшли сумки з людськими останками. ФОТО

Жителька Швеції виявила в церкві кілька сумок з "Ікеї", наповнених людськими останками.

В сумках, як повідомляє Gazeta.ua, були черепи і кістки приблизно 80 людей.

Людські кості виявили у цій церкві

Сумки, складені в купу і накриті брезентом, зберігалися в церкві з 2009 року. Виявилося, що черепи і кістки були знайдені в храмі під час ремонту. Колись вони були поховані прямо під церквою.

Археологи повідомили, що про це поховання вони знають. Спеціаліст Людвіг Папмель-Дюфей входив до групи археологів, які й відкопали ці останки.

Археолог заперечує, що поклав останки в сумки від "Ікеї"

- Ми повинні були все це задокументувати, а також поховати останки, вік яких може становити 500 років. Однак перепоховання весь час відкладалося, - розповів експерт.

На думку експерта, ці кістки вже одного разу були перепоховані в спеціальному сховищі. Говорячи про те, хто помістив їх у пакети з "Ікеї", археолог зазначив, що він цього не робив.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.