Спецпроект

У Горлівці під загрозою найбільша колекція картин Реріха

Міжнародний Центр Реріхів та Міжнародний комітет зі збереження спадщини Реріхів закликали президента України Петра Порошенка "зробити все можливе", щоб не допустити руйнування художнього музею в місті Горлівка.

Про це повідомляє Культпростір.

Реріхівці (громадська організація з головним офісом у Москві) нагадують, що в Горлівці в результаті застосування важких видів озброєння відбулися значні руйнування міської інфраструктури.

Горлівський художній музей створений у 1959 році. В ньому зберігається найбільша колекція картин Миколи Реріха: двадцять вісім творів (періоду з 1893-го по 1916-й). У музеї також є шедеври І.Айвазовського, К.Маковского, Г.М'ясоєдова, К.Сомова, А.Бенуа.

 Микола Реріх, "Старий Псков"

Представлена ​​колекція видатних українських майстрів: М.Пимоненка, В.Орловський, Т.Яблонської, В.Зарецького, С.Шишко, М.Дерегуса.

Перлина горлівського зібрання - роботи геніального українського живописця Миколи Глущенка (картини відображають творчий період середини ХХ століття).

Міністерство культури зв'язалося з представниками Горлівського художнього музею (ГХМ), повідомляє видання.

"Ні наше, ні силові відомства, на жаль, не можуть повністю забезпечити охорону культурної спадщини на територіях, тимчасово контрольованих незаконними збройними формуваннями", - зазначила заступник міністра культури Олеся Островська.

За словами замміністра, наразі визначено схему взаємодії з питань ГХМ між Національною гвардією України і місцевими органами влади. Також Міністерством культури розроблено схеми оперативного інформування та необхідних дій на випадок "ускладнення обстановки".

 "Могила вікінга"

"Були направлені листи-інструкції ... проходить постійне інформування в телефонному режимі щодо здійснення екстрених заходів для збереження культурних цінностей, - повідомила Островська. - Постійно проводиться моніторинг ситуації".

Урядовець наголосила, що управління культури Луганської та Донецької обласних держадміністрацій повідомили про закриття музеїв на час проведення антитерористичної операції в окупованих частинах двох областей.

Як відомо, Горлівка є одним із найважливіших опорних пунктів російських терористів, в місті - значна кількість російських терористів. Представники антитерористичних сил України заявили про повне оточення Горлівки.

Нагадаємо, у лютому 2014 року фондосховища Українського дому в Києві були пограбовані. Сталося це після того, як будівлю захопили захопили Внутрішні війська МВС.

У січні 2014 року, після початку протистоянь на вулиці Грушевського, київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею (НХМУ), який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

В музеї, який розташовувався у близькому тилу лав ВВ і "Беркута", було введено спеціальний режим зберігання експонатів, до 15 березня музей не працював. Під час "битви на Грушевського" будівля й експонати НХМУ не постраждали.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.