У КИЄВІ ОБГОВОРЮЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ІНСТИТУТСЬКОЇ

У столиці розпочалося громадське обговорення щодо перейменування вулиці Інститутської на вулицю Героїв Небесної Сотні.

Таке рішення було прийнято на вимогу громади, повідомляє УП.Життя із посиланням на мерію.

Долучитися до обговорення перейменування має змогу кожен мешканець Києва.

Висловити свою думку можна на офіційному веб-сайті Київської адміністрації, на сайті "Контактного центру Києва", або за допомогою "гарячої лінії" (044) 15-51 (зі стаціонарного) та (044) 205-73-37 (з мобільного).

Громадське обговорення триватиме два місяці.

Усі отримані пропозиції та зауваження будуть передані до Київської міськради для прийняття відповідного рішення.

За два дні обговорення на сайті КМДА вже зафіксовано 188 редакцій і пропозицій.

Як відомо, днями мер Києва Віталій Кличко заявив, що Інститутську або її частину планується перейменувати на честь Небесної Сотні. На вулиці буде встановлено меморіал.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.