Сталін не планував нападати на Гітлера - німецький історик

Йосип Сталін вірив, що підписана в серпні 1939 року угода про ненапад між СРСР і Третім рейхом (пакт Молотова-Ріббентропа) відстрочить майбутню німецько-радянську війну.

Про це в інтерв'ю Німецькій хвилі заявив німецький історик Йорґ Ґанценмюллер.

На думку науковця, Сталін знав, що Гітлер рано чи пізно нападе на Радянський Союз. Підписуючи угоду, радянський вождь розраховував, що Третій рейх, утягнутий у війну з західними державами, не зважиться вести війну на два фронти.

"Сталін був упевнений: якщо Гітлер нападе на Польщу і західні країни оголосять Німеччині війну, вона буде затяжною, - підкреслив Ґанценмюллер. - І поки Гітлер буде розбиратися з західними країнами, СРСР залишиться осторонь бойових дій і зможе зміцнити свою армію".

Історик додав, що не стільки підписаний Молотовим і Ріббентропом документ, скільки війна між західними державами та Гітлером сприймалася Сталіним як гарантія безпеки для СРСР. І зрештою ця сталінська стратегія виявилася помилковою.

За словами Ґанценмюллера, Сталін був задоволений економічною співпрацею між СРСР та гітлерівською Німеччиною, яка значно зросла після підписання угоди.

Німеччина поставляла Радянському Союзу військову техніку, промислове устаткування. Радянський Союз постачав Німеччині нафтопродукти та іншу сировину, поїзди з радянською сировиною німецька армія зустрічала ще якийсь час після початку свого наступу.

"Спочатку Сталіну здавалося, що все складається саме так, як він хотів, - зазначив науковець. - Він до останнього був упевнений в тому, що Гітлер ще довгий час не буде вести війну на два фронти, А після 22 червня Сталін довгий час не виходив на публіку. Таке відчуття, що напад Гітлера його буквально паралізував".

Теза британського історика радянського походження Віктора Суворова про те, що Сталін готувався першим напасти на Третій рейх, а Гітлер випередив його на кілька днів, не відповідає дійсності, наголосив Ґанценмюллер.

"Безумовно, Сталін проводив агресивну політику, але щодо Польщі та країн Балтії, і це було в рамках пакту, - пояснив німецький історик. - Але Сталін не планував нападати на Третій рейх. Цьому немає жодних документальних підтверджень".

Він додав, що основна суть пакту Молотова-Ріббентропа полягала саме в секретному додатковому протоколі, де обговорювався розділ Польщі. Цей документ давав Гітлеру карт-бланш на агресію проти Варшави, а Сталіну - на те, щоб зайняти Східну Польщу. Наявність протоколу заперечувалося в СРСР аж до кінця 1980-х років.

Як відомо, 23 серпня 1939 року керівники МЗС Німеччини та СРСР підписали договір про ненапад, відомий як "пакт Молотова-Ріббентропа". До договору додавався секретний протокол про розмежування сфер впливу у Східній Європі.

1 вересня 1939-го Німеччина почала вторгнення в Польщу. 17 вересня того ж року на територію Польщі увійшли радянські війська. Територіальний поділ країни завершився 28 вересня підписанням договору про дружбу і кордон.

Пізніше до СРСР були приєднані країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина, а також (внаслідок кровопролитної військової кампанії) частина Фінляндії.

Дивіться також:

Як нацисти і сталіністи ділили Україну

Гітлер вітає Сталіна з днем народження у "Правді". СКАНИ

1939: союзники з Третього рейху та СРСР святкують перемогу. ВІДЕО

Пакт Молотова-Ріббентропа. Помилка у Вікіпедії. ФОТО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.