Історики з України та Ізраїлю говоритимуть про ОУН

В Українському католицькому університеті (Львів) проведуть спільний міні-курс "Єврейсько-українське співіснування в історичній перспективі: вибрані питання".

Про це повідомляє Твоє місто.

Лекції в межах програми єврейських студій УКУ прочитають доктор Семьон Ґольдін (Єврейський Університет, Єрусалим) та професор Ярослав Грицак (Український католицький університет).

Навчальний курс складатиметься з шести зустрічей-дискусій, на яких учасники обговорюватимуть питання взаємодії українців та євреїв протягом XVII-XX століть, інформують організатори.

Наприклад, учасники дискусії обговорюватимуть питання міжрелігійних відносин між євреями і українцями під час повстання Хмельницького, як події Хмельниччини трактуються в українській і єврейській історичній пам’яті.

Темою другої зустрічі буде ставлення до євреїв в Російській і Австро-Угорській імперії. Чому із завидною періодичністю відбувалися єврейські погроми? Як євреї долучалися до української революції (випадок Володимира Жаботинського)?

На наступних дискусіях лектори розглядатимуть теми: ставлення ОУН до євреїв, причини єврейських погромів у 1941 році, масове вбивство в Бабиному Яру, батальйон "Нахтіґаль" та роль Романа Шухевича у львівському єврейському погромі 1-2 липня, митрополит Андрей Шептицький та праведники світу, а також питання пов’язані із особливостями відродження єврейських спільнот в незалежній Україні.

Зустрічі відбуватимуться  з 8 по 12 вересня в корпусі УКУ на Козельницькій 2а. Вхід вільний.

Всі деталі та список літератури для домашнього читання за адресою: lada28@ucu.edu.ua

Дивіться також: "Українсько-єврейська зустріч. Наші історії неповні один без одного"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.