Польський інститут нацпам’яті завершив розслідування смерті мера Варшави

Прокурори Інституту національної пам’яті Польщі - Комісії з розслідування злочинів проти польської нації 8 вересня 2014 завершили розслідування вбивства Президента міста Варшава Стефана Сташинського.

Про це повідомляє сайт установи.

На підставі зібраних фактичних даних встановлено, що міський голова був заарештований у будівлі ратуші в Варшаві співробітниками гестапо 27 жовтня 1939 р. У тюрмі Сташинський залишався до 22 або 23 грудня 1939 р., а потім був вивезений в невідомому напрямку.

До розслідування були залучені дані з архівів Польщі та Німеччини. В результаті були остаточно спростовані численні версії про смерть Сташинського у нацистських концтаборах чи в’язницях в період з 1940 по 1945 р.

Зібрані в ході розслідування докази беззаперечно доводять, що мер Варшави був розстріляний в період між 21 і 23 грудня 1939 року в місті чи його околицях.

Безпосередніми виконавцями злочину були обершарфюрер Герман Шимманн, гауптшарфюрер Вебер і унтершарфюрер Перлбах. Утім, слідству так і не вдалося встановити однозначно, хто саме з функціонерів окупаційної адміністрації видав наказ вбити Сташинського.

Мер Варшави Стефан Сташинський

Легендарний мер Варшави у вересні 1939 р. щоденними зверненнями підтримував бойовий дух захисників польської столиці, і залишався на своїй посаді до останнього дня боїв. Він відмолвився скористатися для евакуації присланим спеціально за ним літаком і повідомив уряд, що хоче розділити долю решти оборонців столиці.

Слідство у справі Сташинського розпочали іще слідчі органи Польської Народної Республіки у 1969-1972 роках. Воно було відновлено Інститутом національної пам’яті Польщі у 2005 році.

Нагадуємо, згідно із чинним законодавством Інститут нацпам’яті Польші має право вести слідчі дії в усіх справах, що стосуються періоду з 1939 по 1989 р., кримінально переслідуючи злочини проти польської нації.  Крім того, ця установа координує люстрацію в сучасній Польщі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.