На Волині перепоховали останки 1494 жертв нацистів і комуністів

У Володимирі-Волинському за участю офіційних осіб з української та польської сторони відбулася церемонія перепоховання останків жертв масових розстрілів НКВД та Гестапо: українців, поляків та євреїв.

23 вересня 2014 року за участю представників України та Польщі на Федорівському кладовищі Володимира-Волинського відбулося перепоховання останків жертв масових розстрілів, виявлених на території городища Вали.  

Ще в 2011 році українські та польські науковці сформували спільну українсько-польську експедицію державного підприємства "Волинські старожитності" та Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва, яка провела колосальну роботу із виявлення та ексгумації останків жертв, що були замордовані в катівнях.

 

Українську сторону представляли голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах вшанування пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Святослав Шеремета, представники керівництва області, польську делегацію очолив заступник міністра оборони Мацей Янковскі.

Голова УІНП В’ятрович наголосив: "2640 чоловіків, жінок, дітей — це цифра жертв, виявлених на сьогодні, і вона ще не остаточна. Ми не знаємо їхніх імен чи тим паче біографій. Завдяки віднайденим в землі предметам можемо лише здогадуватися, що серед вбитих українці, поляки, євреї. Завдяки віднайденим кулям — дізналися, що вбивцями були два найстрашніших тоталітарних режими в історії людства — комуністичний та нацистський. Цього надто мало, щоб віддати належну шану усім вбитим, але цього досить, аби засудити убивць".

У 2014 році дослідники виявили та ексгумували тіла 1494 жертв, перепоховання яких і відбулося сьогодні на комунальному кладовищі Володимира-Волинського. Разом за всі сезони вже ексгумовано 2640 останків людей, що стали жертвами масових розстрілів, вчинених НКВД та Гестапо.

На Волині перепоховали 747 мирних людей, розстріляних у 1941 році

Ексгумаційну роботу здійснила спільна українсько-польська експедиція державного підприємства "Волинські старожитності" (керівник – Олексій Златогорський) та Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (керівник – професор Анджей Кола).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.