Стартує польсько-українська програма обміну досвідом у царині культури та охорони національної спадщини

У Києві висадився десант польських менеджерів культури.

Проект, що підготував Департамент Міжнародної Співпраці  Міністерства Культури і Національної Спадщини у співпраці з Польським Інститутом у Києві та Посольством РП в Україні, є відповіддю на прохання Міністерства культури України про організацію циклу занять і майстер-класів для українських урядовців і спеціалістів.

Необхідність його впровадження було узгоджено Міністрами Польщі та України.  

Головні теми, які буде порушено під час реалізації проекту:

Правові і фінансові основи культурного життя у Польщі.

Структура і робота МКіНС Польщі та підлеглих установ, зокрема промоція на території країни.

Система охорони культурної спадщини у Польщі: правові розв’язання, структура, діяльність, стандарти і позитивний досвід.

Інституційні рамки щодо популяризації польської культури закордоном.

Польські Інститути у світі – установи, що популяризують польську культуру закордоном (на прикладі діяльності Польського Інституту у Києві).

Популяризація польської культури закордоном на прикладі конкретних проектів, реалізованих у 2011-2014 роках.

Основні завдання у процесі оцифрування фондів культурних установ.

Презентація діяльності деяких центрів МКіНС з питань оцифровування.

Оцифровування та комп’ютеризація у практиці – презентація механізму діяльності проектів NINATEKA та електронної бібліотеки POLONA.

Роль місцевого самоврядування та неурядових організацій.


У проекті запланована участь керівництва Міністерства Культури і Національної Спадщини Польщі на чолі із генеральним директором міністерства Яцеком Ольбрихтом, а також - керівництва низки провідних державних культурних інституцій: директора Інституту Книжки Гжегожа Гаудена, директора Національного центру культури Казимира Манкєвича, радника Польського кіноінституту Альберта Ставішинського та інших.

Перший етап проекту буде проходити 14-15 жовтня 2014 року у Києві у приміщенні Парламентської бібліотеки України за адресою: вул. Грушевського, 1


Щодо участі у семінарах проекту та додаткової інформації організатори просять звертатися до  Ірини Бургело: burgelo@mincult.gov.ua

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.