АНОНС: У Києві покажуть фільм про каральні операції нацистів в Україні

"1377 спалених заживо" – так називається фільм про українські села, спалені нацистами під час Другої світової війни, який покажуть для киян 3 березня.

Зустріч відбудеться за участі автора і режисера документальної стрічки Івана Кравчишина та істориків Українського інституту національної пам’яті.

За час німецької окупації України було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної республіки Крим. Жертвами такого роду каральних операцій стали щонайменше 50 828 вбитих.

У стрічці "1377 спалених заживо", зокрема, йтиметься про Корюківку на Чернігівщині, де 1-2 березня 1943 року нацисти вбили 6700 людей, спалили 1290 будинків, - це було найбільше поселення в Європі, повністю знищене нацистами в рамках каральної операції під час Другої світової війни.

 Спалена Корюківка

Для порівняння, інші відомі спалення населених пунктів: Лідице в Чехії (10 червня 1942 р. вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб), Хатинь в Білорусі (22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб), Орадур-сюр-Глан у Франції (10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи).

Іван Кравчишин - відомий режисер-документаліст, автор фільмів "Чорна Піхота", "Молода гвардія: лічильник смерті", "1377 спалених заживо".

У зустрічі беруть участь історики Українського інституту національної пам’яті Ростислав Пилявець та Сергій Бутко. Модеруватиме зустріч Олександр Зінченко, який також був редактором-дослідником фільму.

Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Вівторок, 3 березня, 18.30

Адреса: Київський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 349

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.