АНОНС: Експерти обговорять, як Росія використовує історію в зовнішній політиці

Чому в Росії так і не відбулась десовєтизація та як це впливає на її європейських сусідів — дискутуватимуть у Києві на круглому столі «Історія як зброя в зовнішній політиці Росії» за участі відомого латвійського експерта, керівника Центру досліджень політики Східної Європи Андіса Кудорса.

На круглому столі "Історія як зброя в зовнішній політиці Росії" виступить голова правління Центру досліджень політики Східної Європи Андіс Кудорс з темою "Суперечлива історія зовнішньої політики Росії проти країн-сусідів" та голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович з темою "Російські історичні міфи в інформаційні війні з Україною".

"Росія не змогла вивчити і засудити тоталітарне минуле радянської епохи, процес десовєтизації не відбувся в повному обсязі. Навпаки — спроби засудження комунізму сприймаються як спроби виступити проти Росії як країни, — вважає Андіс Кудрорс. — Питання історії є одним із інструментів Російської публічної дипломатії на підтримку цілей Росії управляти більш широким регіоном — територією колишнього Радянського Союзу".

 

Також в обговоренні візьмуть участь Надзвичайний і повноважний посол Латвійської республіки в Україні Аргіта Даудзе та голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Модераторка: Аліна Шпак, перша заступниця голови Українського інституту національної пам'яті.

Робочі мови: англійська, українська.

Організатори заходу: Посольство Латвії в Україні, Український інститут національної пам’яті, Національний університет Києво-Могилянська академія, Центру досліджень визвольного руху. Круглий стіл "Історія як зброя в зовнішній політиці Росії" пройде в рамках комунікаційної програми головування Латвії в Раді ЄС. 

Вівторок, 17 березня, 15.00

Адреса: Києво-Могилянська академія, Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу, м.Київ, вул. Сковороди, 2

Вхід вільний. Просимо попередньо зареєструватися.

Довідка:

Андіс Кудорс закінчив Латвійський Університет, здобувши  ступінь магістра політичних наук. З 2006 року є експертом та Головою правління Центру досліджень політики Східної Європи. Також викладає як запрошений викладач в Інституті Кеннана Міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона. Очолював робочу групу з питань політики сусідства ЄС.

Написав багато наукових праць, серед яких: "Соціальна пам'ять та ідентичність етнічних росіян в Латвії",  "Російська м’яка сила та невійськовий вплив", "Розуміння Росією публічної дипломатії: між м’якою силою та маніпуляцією", "Інформаційна кампанія Росії проти України" та ін.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.