Україна і Польща обмінялися 15 тисячами документів часів Другої світової війни

Між архівами Служби безпеки України та Польського Інституту національної пам’яті відбувся наймасовіший за 20-річну співпрацю обмін документами — близько 15 тисяч сторінок.

Зокрема українська сторона передала 6527 електронних копій документів про розстріли польських військовополонених у 1940 році в Старобільську, матеріали про провідних діячів ОУН та командирів УПА, а також документи про діяльність радянської диверсійної групи "Арсенал" проти Армії Крайової.

Водночас польська сторона передала нам копію кримінальної справи керівника німецької окупаційної адміністрації в Україні  райхскомісара Еріха Коха.

Директор Бюро надання доступу і архівації документів Інституту національної пам'яті Польщі Рафал Леськевич (ліворуч) та Директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик (праворуч)

Обмін документами відбувся в рамках роботи українців та поляків з підготовки серії науково-документальних видань "Польща та Україна у 30-х – 40-х роках XX століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб". Нагадаємо на сьогодні в цій серії опубліковано 8 томів документів українською та польською мовами, а також дві книги англійською.

Цього року з друку вийде 9-тий. Як розповів директор Архіву СБУ Ігор Кулик, нове видання буде присвячене боротьбі органів безпеки Польської Народної Республіки проти структур українського підпілля у 1944-1947 рр.

 

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Для цього в Україні започатковується процес виведення історичних архівів з під-відання сучасних спецслужб. Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.