АНОНС: "Невідомий Донбас" у Львові

З 16 по 30 червня 2015 року у львівському Центрі міської історії відбуватиметься лекційно-дискусійна програма, присвячена історії та сучасним викликам Донбасу. Програма є частиною культурного форуму "ДонКульт" і має на меті показати різний і мало відомий Донбас, підважити однобоку риторику в "романтичних" чи "звинувачувальних" тонах, акцентуючи увагу на багатоманітності і багатокультурності сучасної України та її спадщини.

Лекційно-дискусійна програма об’єднує декілька форматів та тем. Публічні лекції покажуть Донбас XIX-XX столітть з перспективи робітничої, міської історії та трансформацій прикордоння. Дискусії залучать експертів з різних сфер та країн для обговорення актуальних питань щодо пере/осмислення того, чим є цей регіон, його минуле, спадщина і сучасна ситуація. Зустрічі запросять до розмови істориків та соціологів, для яких Донбас став темою багаторічних досліджень і сучасних рефлексій.

Серед лекторів та експертів програми Гіроакі Куромія, Деніел Валковіц, Сергій Єкельчик, Олена Стяжкіна, Тетяна Журженко. Всього в програмі візьме участь більше двадцяти дослідників та експертів із певних напрямків і дисциплін.

З програмою можна ознайомитися тут.

Серія публічних лекцій, дискусій та розмов орієнтована на широку аудиторію. Великий спектр тем, що їх запропонували лектори та експерти, буде цікавий для різної публіки. Вхід на всі заходи програми вільний.

Програма відкриється 16 червня 2015 року о 16:00 у Великій сесійній залі Львівської міської ради виступом американського професора Гіроакі Куромії "Енігма Донбасу: як зрозуміти його минуле й сучасне?".

Заходи програми супроводжуватимуться показами документальних хронік про промислові міста України (перед і після лекцій в Центрі міської історії), вуличною історичною виставкою "Праця, виснаження та успіх: корпоративні міста Донбасу" (на площі Ринок, біля Ратуші), театральною виставою "Зерносховище" (ТЮГ вул. Гнатюка, 11).

Усі заходи програми, окрім ключової лекції професора Гіроакі Куромії та дискусії про рефлексію історії у театрі, відбудуться в конференц-залі Центру міської історії за адресою вул. Богомольця, 6.

Кураторка програми - др. Ірина Мацевко (Центр міської історії).

Організатори:
Центр міської історії (Львів)
Програма східноукраїнських студій імені Ковальських Канадського інституту українських студій (Едмонтон, Канада). 

Програма відбуватиметься в рамках культурного форуму "ДонКульт", організованого  Благодійним фондом "Мистецькі надра" у партнерстві з Центром міської історії та за підтримки Львівської міської ради і Львівської обласної ради.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.