Українські декомунізаційні закони презентували у Франції

Декомунізація стала невід’ємним елементом демократичних трансформацій країн Центральної та Східної Європи ще з початку 1990-х. Україна ж лише зараз безповоротно пориває зі своїм болючим тоталітарним минулим — про це розповіли керівники Українського інституту національної пам’ять під час робочого візиту до Парижу в червні.

"Відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення незалежності була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича. Суть українського уроку в тому, що неподолане тоталітарне минуле деформує сьогодення, наближаючи його до своїх спотворених стандартів.

Тому про це минуле повинні пам'ятати не лише історики, але й політики, щоб справді реформувати країну, наблизити її до європейських демократичних зразків", — зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

4 декомунізаційні закони голова Інституту Володимир В’ятрович та перший заступник голови УІНП Аліна Шпак презентували 18-23 червня в Парижі, зокрема у Фундації Роберта Шумана та Українському культурно-інформаційному центрі.

У заходах взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур, колишній посол Франції в Україні Філіп де Сюремен, Професор Університету Париж ІІ Філіп де Лара, генеральний секретар "Європейського форуму для України" Галина Аккерман, професор Римського університету "Ла Сап'єнца" Оксана Пахльовська, професор історії Сорбонського університету Франсуаза Том, колишній замміністра закордонних справ Грузії Торніке Горгадзе та ін.

Під час обговорення законів присутні ставили багато запитань, що підтверджує необхідність подальшої презентації у світі української політики національної пам’яті, зокрема процесів декомунізації. Адже уявлення про Україну часто спотворені історичними міфами чи завдяки російській пропаганді.

 

Володимир В’ятрович та Аліна Шпак провели ряд організаційних зустрічей. Відтак на другу половину року заплановано відкриття виставки "Україна у Другій світовій війні" у Парижі та розпочалася підготовка до проведення спільної наукової конференції у Києві.

Візит відбувся за сприяння Посольства України у Франції, Міжнародного фонду "Відродження" та Європейського форуму для України.

21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.