До 70-ї річниці завершення Другої світової війни УІНП підготував матеріали, що спростовують радянські уявлення про неї

2 вересня світ відзначає 70-ту річницю завершення Другої світової війни. У цей день 1945 року на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

"Сьогодення примушує нас перечитати підручник історії, переосмислити український вимір Другої світової війни. Україна пішла шляхом засудження тоталітаризму, переосмислення спадщини і комуністичного, і нацистського його різновидів.

Росія Путіна – це країна, де Сталін – "ефектиний менеджер", російський народ – "нація переможців", а тому "ми перемогли б і без українців", а найбільша катастрофа ХХ століття – не війна, не Голодомор, не Голокост, а "розвал СРСР".

Україна і Росія розійшлися на своїх історичних дорогах. Квапливі узагальнення і позичені з підручників для шкіл НКВД-КҐБ стереотипи, пряме фальшування фактів, одномірне бачення постатей і подій – усе це знову ожило поруч із нами сьогодні.

Саме тому так важливо проговорити те, чим була Друга світова війна і про що мовчалим за часів СРСР", - наголошує історик, радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко.

Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали щодо відзначення в Україні 2 вересня 2015 року 70-ї річниці завершення Другої світової війни, яке відбувається на підставі Указу Президента "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни" та Закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Їх метою є вписати історію України цього періоду в загальносвітовий контекст. 

 

Інформаційні матеріали містяться на сайті УІНП.

Також УІНП пропонує перелік художніх і документальних фільмів про війну, які варто подивитися. Список "20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну" дивіться на сайті УІНП.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.