АНОНС: Конкурс шкільних проектів "Повсякденне життя у СРСР у 1980-1991 роках"

Чеська громадська організація Асоціація з міжнародних питань АМО оголошує про проведення конкурсу шкільних усноісторичних проектів для вчителів історії і суспільних дисциплін.

На конкурс будуть прийматися проекти, усноісторичні інтерв’ю, які були реалізовані вперше і виконані за методикою "Oral history". Необхідна методична підтримка для реалізації проекту є на сайті www.ustnayaistoriya.info у розділі "Усна історія" і також у методичному посібнику "Жива історія. Метод усної історії в школі"

Мета конкурсу — вивчення новітньої історії з точки зору мультиперспективності. У ході проекту учні навчаться формулювати питання, робити інтерв’ю, аналізувати його, бачити поле для дискусій. Реалізація проекту допоможе усвідомити, що історію завжди хтось проживає, має інший досвід і згідно з цим досвідом він інтерпретує події.

Шість кураторів кращих проектів, які будуть вибиратися журі, візьмуть участь в освітній поїздці до Чеської Республіки. Витрати оплічує організатор, АМО. Під час поїздки учасники отримають можливість глибше познайомитися з вивченням новітньої історії в Чеській Республіці.

Терміни реалізації:

Реєстрація шкіл та вчителів: до 30. 09. 2015.

Подача проектів на конкурс: до 15. 11. 2015.

Для реєстрації у проекті та за додатковою інформацією зайдіть на сайт "Усна історія".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.