До Дня захисника України - лекція про зародження армії у XX столітті

8 жовтня 2015 року в Національному музеї історії України відбудеться лекція на тему: "Історія українського війська у 1900–1920-тих роках"

За словами організаторів заходу, незалежність, яку отримала Україна, – це, безперечно, дар від Бога, але водночас це і результат самовідданої наполегливої боротьби багатьох поколінь за волю своєї країни.

Українці не повірили облудним гаслам чужинців, а залишилися вірними споконвічним традиціям захисників волі, незалежності й, не шкодуючи життя, боролися за те, аби наша Батьківщина посіла гідне місце серед народів світу.

В умовах сучасної агресії Російської Федерації на сході України та окупації Криму ми маємо пам’ятати про мужність наших захисників і ту дорогу ціну, яку вони заплатили і нині платять, віддаючи свої життя, за незалежність. 

 

Напередодні Дня захисника України, який вперше відзначатиметься 14 жовтня цього року, старший науковий співробітник методичного відділу Національного музею історії України Аліна Коваль прочитає лекцію про історію зародження українського війська на почтаку ХХ століття.

У лекції будуть порушені питання:

- формування української армії у складі Австрійської та Російської імперій;
- діяльності українців в арміях країн Східної Європи;
- створення Центральної Ради та її впливу на формування українського війська.

Лекція "Історія українського війська у 1900–1920-тих роках"

8 жовтня (четвер), 16:00

Місце: Національноий музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід вільний

Cторінка події у "Фейсбуці" - тут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.