ПРИХИЛЬНИКІВ УПА ВПЕРШЕ СТАЛО БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОТИВНИКІВ

Вперше за роки досліджень кількість прихильників визнання Української повстанської армії (УПА) та Організації українських націоналістів (ОУН) борцями за незалежність України перевищила кількість противників.

Про це повідомляє соціологічна група "Рейтинг" з посиланням на результати свого дослідження.

Згідно з ним, 41% українців підтримують ідею такого визнання, 38% опитаних – ні.

Ще 21% не визначились з цього питання.

Протягом 2014-2015 років кількість прихильників визнання ОУН-УПА зросла з 27% до 41%, натомість противників цієї ідеї істотно поменшало – з 52 до 38%, зазначає група.

Ідею визнати ОУН та УПА учасниками боротьби за незалежність України найбільше підтримують на Заході (76%), а найменше на Півдні (27%) і Сході (23%).

Чим молодші респонденти, чим вищий рівень освіти і доходів, тим більше вони підтримують цю ідею. Також відносно більше підтримки серед чоловіків та україномовних респондентів.

Дослідження проводилося 1-6 жовтня, було опитано 1800 респондентів, старших 18 років методом особистого інтерв'ю.

Помилка репрезентативності становить не більше 2,4%.

Інші матеріали за темами "УПА" та "Соціологія"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.