Найбільший музей України оголосив у День Захисника вільний вхід. РОЗКЛАД

14 жовтня Національний музей історії України у Другій світовій війні проводить день відкритих дверей.

З нагоди Дня захисника України Національний музей історії України у Другій світовій війні підготував програму дискусій, фільмових показів і зустрічей із свідками історії, повідомляє офіційний сайт музею.

-       11:00 – 13:00 – Зустріч із бійцями АТО, журналістами й операторами програми "ТСН" телеканалу 1+1, котрі створювали телевізійні сюжети про воїнів у найгарячіших точках зони проведення АТО. Презентація переданих ними матеріалів до Музею

-       13:00 – 14:00 – Демонстрація документального фільму "Хроніка Української повстанської армії 1942-1945", Ч.1, режисер Тарас Химич (кінозал)

-       13:00 – 14:00 – Музейна розповідь: "Солдат, генерал, дипломат", присвячена Герою України генералу Кузьмі Дерев’янку, представникові радянського Верховного Головнокомандування при штабі союзних військ на Далекому Сході, що підписав Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. (музейна вітальня)

-       14:00 – 16:00 – Зустріч із бійцями АТО та родинами загиблих побратимів. Презентація нових матеріалів виставкового проекту "Родинна пам'ять про війну: Збережено" (увідний зал)

-       16:00 – 17:00 – Демонстрація документального фільму "Хроніка Української повстанської армії 1942-1945", Ч.2, режисер Тарас Химич (кінозал)

-       16:00 – 17:00 – Музейна розповідь: "Командарм", присвячена двічі Герою Радянського Союзу генерал-полковнику Андрію Кравченку (музейна вітальня)

 

Серед матеріалів проекту "Родинна пам’ять про війну: Збережено" речі дев’яти бійців загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (м.Кіровоград), яких поєднав останній в їхньому житті бій під Ізвариним 15 липня 2015 року. З-поміж них – підполковник Юрій Коваленко, удостоєний звання Героя України посмертно.

Героєм виставки є також командир танка старший сержант Леонід Сухацький, який за життя став справжньою легендою. Вороги називали його танк "чорна смерть", оскільки лише за 2 місяці оборони Маріуполя на бойовому рахунку командира було 3 ворожі танки. 22 лютого він загинув під Маріуполем.

Доповнять експозицію речі бійців 11-го окремого мотопіхотного батальйону територіальної оброни "Київська Русь" Олександра Сидоренка та Віктора Гуменюка. Обидва – учасники боїв у районі гори Карачун, Дебальцевого та Опитного. Віктор загинув від кулі снайпера, намагаючись врятувати пораненого товариша. Його тіло доставив до рідної домівки земляк та побратим Олександр Сидоренко, який загинув 2 тижні по тому.

Під час зустрічі до Музею заплановано передачу артефактів із зони проведення АТО на Сході України, а також особистих речей Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова його родиною. 

Відвідання експозиції Музею та запропонованих заходів – безкоштовне. Проведення індивідуальних екскурсій та підйомів  на скульптуру Батьківщина-Мати, інші послуги – на платній основі.

Місце:  головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні, Київ, вулиця Лаврська 27.

сг

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.