В СБУ відкрили пам'ятник службовцям, які загинули за Україну. ФОТО

У Національній академії Служби безпеки України відкрили пам’ятний знак співробітникам СБУ, які віддали життя у боротьбі за єдність і територіальну цілісність нашої держави.

Відкриття монументу приурочене до Дня захисника України, повідомляє офіційний сайт СБУ.

Пам'ятник під час урочистої церемоної відкрив голова СБУ Василь Грицак.

"В альма-матер багатьох наших офіцерів, ми відкриваємо пам’ятник усім співробітникам Служби безпеки, які загинули, захищаючи українську землю, нашу незалежність і суверенітет, - зазначив Грицак. - Наймолодшому з них – прапорщику Марку Шпаку, на час загибелі виповнилося 24 роки. А найстаршому – Олександру Аніщенку, полковнику, Герою України, було лише 45".

Фото: sbu.gov.ua

На пам’ятнику викарбувані імена 11 співробітників національної спецслужби, які мужньо протистояли терористичним угрупованням, щоб повернути мир і спокій у домівки українців.

 

"Війна закінчиться тоді, коли ми повернемо Крим, коли ми повернемо повністю контроль над Донбасом та закриємо кордони, коли останній наш побратим повернеться з полону, - наголосив голова СБУ. - Ми робитимемо все для цього. Наше головне завдання – не схибити, не звернути з цього шляху, перемогти у цій страшній війні".

З нагоди Дня захисника України Василь Грицак також відкрив меморіальну дошку капітану СБУ Віктору Мандзику, який загинув смертю хоробрих у Волновасі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.