У Харкові - міжнародна конференція про декомунізацію

16-17 жовтня 2015 року Український Центр розвитку музейної справи (Київ) спільно з Харківським літературним музеєм проводять у Харкові міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену декомунізації.

Про це повідомляє "Музейний простір".

Історики, музейні працівники, освітяни з України, Німеччини, Польщі, Франції, Естонії обговорять, як утілити "декомунізаційний пакет реформ".

щоби нова символіка публічного простору демонструвала толерантну суспільну угоду, а не поглиблювала світоглядні протистояння;

Також говоритимуть про те, як показувати в музеях "незручну історію"; і що сьогодні є музейним експонатом, який варто зберігати для прийдешніх поколінь.

16 жовтня, 9.00-17.30 у приміщенні почесного консульства Федеративної Республіки Німеччина в Харкові, вул. Скрипника, 14-а.
Панель І. Колективна пам’ять та її інституалізація. Культура як чинник соціальної безпеки.

17 жовтня, 10.00-18.30 у креативному просторі "Spalah".
Панель ІІ. Музей і соціальні проблеми – суспільний діалог чи "готові рішення".

Спікери, які візьмуть участь у конференції:

- Сільві Гранж, директорка Державного центру співробітництва та інформування у сфері музейної справи (OCIM) Франції, Париж, Франція

- Аксель Клаусмаєр, професор, директор Меморіалу Берлінської стіни, Берлін, Німеччина

- Йорг Скрібеляйт, директор меморіального комплексу концентраційного табору Флосенбург, Німеччина

- Уку Лембєр, Університет Таллінна, Естонія

- Наталія Шінаєва-Панковска, фахівець відділу освіти та методичного забезпечення, Музей історії польських євреїв, Варшава, Польща

- Олексій Мусієздов, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харків

- Едуард Зуб, історик, Харків

- Олександр Зінченко, радник голови Інституту національної пам’яті, Київ

- Зеновій Мазурик, культуролог, віце-президент Українського національного центру ICOM, Львів, Україна

- Василь Рожко, керівник департаменту музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України, Київ, Україна

- Оксана Баршинова, завідувачка відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть, Національний художній музей України, Київ, Україна

Для участі необхідна реєстрація: тел. 067 8994350, 0678994510, tpylypchuk@yahoo.com

Інші матеріали за темою "Декомунізація"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.