B Польщі видали плакат з "польськими" Львовом і Вільнюсом. ФОТО

На плакаті, який рекламує спортивний забіг до дня незалежності Польщі, зобразили карту кордонів країни 1918 року.

Фотографію плакату оприлюднив у Facebook міський голова Львова Андрій Садовий.

На карті зображені так звані "креси всходнє" - землі нинішніх України, Білорусі та Литви, які в міжвоєнний період входили до складу Другої Речі Посполитої.

"Запросив Генерального консула Республіки Польща у Львові для з’ясування офіційної позиції Варшави щодо цього неподобства", - зазначив Садовий.

 

Серед партнерів акції, яка приєднала на своїх рекламних матеріалах Львів та Вільнюс до Польщі, і мерія Варшави, і банк PKO B.P., який працює в Україні, і найпопулярніше польське ЗМІ Gazeta Wyborcza.

"Як би відреагували поляки, якби німці бігали свої марафони з картами Третього Рейху включно з Вроцлавом та Щеціном [міста, які були після війни передані від Німеччині Польщі - ІП]? - написав Садовий. - Чи, може, нам в підручниках з географії включати [до території України] лемківські землі?"

За словами міського голови, організатори марафону у Варшаві поступили або немудро, або з чіткою провокативною метою.

"Дружба дружбою, але таке пропускати категорично не можна, - наголосив мер. - Дуже сподіваюсь, що на рівні МЗС буде хоч якась реакція".

Інші матеріали за темою "Польща"

Інші матеріали за темою "Карти"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.