У Білорусі покажуть мультфільм про "русский город" Смоленськ

В білоруський кінопрокат виходить повнометражний російський мультфільм для дітей "Фортеця: щитом і мечем" про облогу Смоленська військами Речі Посполитої в 1609 році. Польсько-литовська сторона у мультику зображена "лиходіями".

Про це повідомляє tut.by.

В описі мультфільму говориться, що "російський гарнізон готовий тримати оборону до кінця. Смоленськ - головна фортеця на шляху загарбників до Москви, і його не можна здавати без бою. Про це знають навіть діти".

"Хлопчик Сашка ліпить саморобні бомби з тіста і чаклує на захист міста - викликає на допомогу царя з вогненним щитом і полум'яним списом. Поки чарівний цар не прийшов, Сашка і його друг Федір просяться в помічники до воєводи. Їм належить зруйнувати підступні плани польського короля Сигізмунда Третього і впоратися з нечистою силою".

Виробництво мультфільму належить тій же російській анімаційній студії, яка зняла серію повнометражних мультфільмів про трьох богатирів - "Добриня Микитич та Змій Горинич" та інші.

Сценарист мульфільму Алєксандр Боярскій стверджує, що в основі сюжету лежить оригінальна історія.

Як відомо, Смоленськ історично був прикордонним містом між Великим князівством Литовським (ВКЛ) та Великим князівством Московським. Фортеця була розташована на водорозділі між Дніпром та Західною Двиною, контролюючи головний шлях із Москви на Захід.

"У XII столітті на смоленських землях було удільне князівство, але з XIV століття ці території були у складі ВКЛ, - нагадав виданню кандидат історичних наук, редактор білоруського сайту "Історична Правда" Ігар Мєльнікав. - З цього часу починається розквіт Смоленська і довколишніх земель. Там почало розвиватися білоруське літописання".

За словами історика, Москва спромоглася відторгнути Смоленськ від ВКЛ тільки в результаті кровопролитної війни, яка тривала 10 років (1512-1522 рр.).

В 1609 році між Московською державою та Річчю Посполитою (союзною державою, в яку входило Велике князівство Литовське і Польське королівство) розпочалася війна. На боці Речі Посполитої воювали і українські частини, зазначив Мєльнікав.

Облога міста тривала кілька років, і в 1611 році він був повернутий до складу земель ВКЛ. Після звільнення Смоленськ отримав Магдебурзьке право.

Московські війська спромоглися захопити місто в 1654 році в результаті чергової війни, в якій основну роль відігравав військовий контингент Козацької держави Богдана Хмельницького. З того часу Смоленськ входив до складу Московської держави, пізніше - Російської імперії.

У 1918 році більшовики декларували створення Білоруської радянської республіки, до складу якої входила Смоленщина, проте врешті-решт місто залишилося за РРФСР.

Звернення російських мультиплікаторів до цієї теми сьогодні не випадково, вважає Мєльнікав, оскільки російські медіа активно формують образ ворога з Європи та США. Для цього часто використовуються й історичні мотиви.

"Ця боротьба зачіпає і Білорусь, бо сусіди намагаються втручатися в нашу національну історію, нав'язуючи нам свої погляди, - наголосив історик. - Такий мультфільм по-своєму набагато більш небезпечний, ніж повнометражний блокбастер, бо він тиражує міфи про "збирання російських земель" і "ворожий Захід". Це чистої води ідеологія".

Директор компанії-прокатника Васіль Коктиш вважає, що мультфільм не стане причиною того, що білоруські діти сприйматимуть своїх предків як лиходіїв, і забороняти його не має сенсу.

"Хто нам забороняє знімати власні фільми про нашу історію? - зазначив Коктиш. - Всі знімають патріотичні фільми. Ми-то знаємо, що Діда Мороза немає, а чи потрібно нам розповідати про це дітям?"

Дивіться також:

Вся історія Латвії в ляльковому мульті. ВІДЕО

Анімаційний кліп про 1000 років історії Білорусі. ВІДЕО

Польський мультфільм про війну Русі проти Литви. ВІДЕО

"Як козаки у футбол грали". Мульт УРСР часів застою. ВІДЕО

Український мультик про похід Олега на Царград переміг на фестивалі

Історія СРСР у вигляді старовинної комп'ютерної гри. ВІДЕО

Мультяшні козаки потрапили на лого Google. ФОТО

Інше на тему "КІНО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.