Спецпроект

"Голодомор: зернятко надії" - інтерактивний Урок пам'яті для дітей

Урок "Голодомор: зернятко надії" знайомить дітей з основними поняттями теми Голодомору у формі, яка не травмує дитячу психіку, пробуджує в дітей поцінування хліба, взаємодопомогу, людяність та вміння співпереживати.

У рамках вшанування 82-х роковин Голодомору відбудеться публічний інтерактивний урок для дітей 7-9 років. Захід включатиме ознайомлення дітей з музеєм, а також 40 хвилин розповіді, питання, відповіді, транслювання відеосвідчень, робота з методичними картками.

Такий вид занять було започатковано музеєм у жовтні 2015 року на відкритому семінарі для вчителів історії шкіл міста Києва, де їх навчали методиці викладання теми Голодомору в школі.

Урок розроблено на основі методичного посібника історика-методиста Олександра Войтенка "Голодомор: людський вимір трагедії", рекомендацій Почесного консула Канади в Україні, педагога і громадської діячки Оксани Винницької-Юсипович та психолога Людмили Гридковець.

Інтерактивні уроки такого типу розробляють і проводять у музеї для школярів різних вікових категорій.

Акредитація на урок: 044 254-45-12, memohood@ukr.net

Нагадаємо, що 28 листопада 2015 Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України. 82 роковини пройдуть під гаслом: "Люди правди. Щоб світ знав" в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

Додатково інформації по цьогорічному вшануванню можна подивитися на сайті УІНП. Архів з медіаматеріалами оновлюється.

Публічний інтерактивний Урок пам'яті

23 листопада (понеділок), 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.