У Харкові "декомунізували" 178 назв. Буде площа Небесної Сотні

У Харкові міськрада декомунізувала назви 178 топонімічних об'єктів міста.

Рішення про перейменування підтримали 83 з 84 депутатів, повідомляє УНІАН.

Перший заступник міського голови Ігор Терехов зазначив, що будуть перейменовані 173 вулиці, провулки, проспекти, чотири парки та сквери й одна станція метро.

Він наголосив, що історичні назви будуть повернуті близько 50 об'єктам. Решті будуть присвоєні імена пов'язаних із Харковом видатних акторів, архітекторів, вчених, нобелівських лауреатів тощо.

"Ми максимально пішли від перейменування на честь політичних діячів", - підкреслив Терехов.

Він додав, що ще 75 вулиць Харкова напряму не підлягають дії декомунізаційного закону. З приводу назв цих об'єктів топоніміки міськрада звернулася до Національної юридичної академії, щоб отримати необхідне роз'яснення.

Харківський мер Геннадій Кернес заявив, що перейменування 5 районів Харкова, які напряму підлягають дії закону, відбудеться пізніше. Кернес наголосив, що своїм розпорядженням перейменує ці райони, наразі триває вивчення громадської думки щодо можливих назв.

Під час обговорення питання депутат від "Самопомочі" Ігор Черняк зауважив, що недопустимим є насильне залучення працівників бюджетних організацій на загальноміські громадські слухання з питання декомунізації.

Він також запропонував надати проект з перейменування 75 вулиць, які напряму не підлягають дії декомунізаційного закону на експертизу Інституту національної пам'яті.

"Це зважене колективне рішення. Працювали півроку", - прокоментував Кернес.

Проспект Леніна перейменують на проспект Науки, сквер Ілліча - в Новобаварський, парк Артема - в Машинобудівний.

"За пропозицією Харківської обладміністрації площу Руднєва перейменовують на площу Героїв Небесної сотні", - розповів Терехов.

Майже 50 вулицям запропоновано повернути історичні назви - наприклад, у місті з'являться вулиці Благовіщенська, Різдвяна, Шатилівська.

Низка вулиць і провулків матиме імена діячів культури, науки тощо: артистів Леоніда Бикова та Людмили Гурченко, медиків Любові Малої і Олександра Шалімова, нобелівських лауреатів - фізика Льва Ландау та економіста Семена Кузнеця.

Нагадаємо, раніше загальноміські громадські слухання щодо перейменування вулиць у харкові переростали у сутички. Чиновники пропонували перейменувати Жовтневий район Харкова на Жовтневий район, однак на честь дня визволення України від нацистських загарбників, який відзначається у жовтні; Фрунзенський район міста — на Фрунзенський район, однак на честь Героя Радянського Союзу з Харкова Тимура Фрунзе, який загинув під час Другої світової війни; Дзержинський район - на Дзержинський район, також на честь визначного харків'янина.

Як відомо, в лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

У жовтні 2015 року у Волновасі (Донецька область) замість знести пам'ятник Чапаєву перейменували його на пам'ятник Козакові.

Нагадємо, що декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

На основі даних моніторингу Українського інституту національної пам'яті фахівці створили інтерактивну карту з 877 українських населених пунктів, які мають бути перейменовані до 21 листопада.

Згідно з законами, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки (напр. Свердловськ, Жданов, Дніпродзержинськ, Кіровоград, вул. Якіра, пл. Урицького).

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них (напр. вул. 50 років СРСР, площа Радянської Туркменії).

Підлягають зміні назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. (напр. вул. Жовтневої революції, станція "Більшовик", проспект 40-річчя Жовтня, пров. Чекістів, платформа "Ім. XXI З'їзду").

Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.

На офіційному сайті УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що підлягають перейменуванню.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.