У Києві "декомунізували" ще вісім зупинок

У зв'язку з поверненням вулицям і провулкам історичних назв з 19 листопада шість автобусних і дві тролейбусних зупинки отримали нову назву.

Про це інформує прес-центр Київпастрансу.

Згідно з рішеннями Київської міської ради від 8 жовтня, нові назви отримали наступні зупинки таких маршрутів міського транспорту:

В зв'язку з перейменуванням вулиці Марини Раскової на вулицю Євгена Сверстюка, зупинка автобусів №№42,87 "Вулиця Марини Раскової" (на вимогу) в напрямку ст. м "Осокорки" перейменовується на "Вулицю Євгена Сверстюка" (на вимогу).

Зупинка автобуса №104 "Вулиця Комсомольська" в обох напрямках перейменовується на "Вулицю Нектарна".

Зупинка автобуса №27 "Вулиця Червонопрапорна" перейменовується на "Вулицю Пирогівський шлях".

Зупинки тролейбуса №14 та автобуса №62 "Вулиця Сергія Струтинського", розташовані по вул. Бастіонній в обох напрямках і на вул. Дружби народів в обох напрямках для тролейбуса №43 та автобуса №51 перейменовуються на "Вулицю Болсуновську".

Нагадаємо, у жовтні 2015 року "Київпастранс" перейменував зупинки "Артема" і "Щорса".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.