АНОНС: Головред ІП прочитає в Києві лекцію з історії антисемітизму в ЗМІ

Журналіст, історик, головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані прочитає публічну лекцію "Антисемітизм у медіа з 1988 дотепер: приклади України і Росії".

Які організації публікували антисемітські видання? Як змінювалася ситуація в 1990-х роках і як на видання радикальних угруповань реагували наймасовіші медіа? Які "жанри" антисемітизму в медіа були і є найпопулярнішими? Що було спільного й відмінного в антисемітизмі українському та російському?

Про це можна буде дізнатися під час зустрічі зі знаним дослідником і практиком мас-медіа та їх історії. Лекція відбудеться в рамках серії лекцій "Сучасний антисемітизм в Україні і світі".

Вахтанг Кіпіані – український журналіст, головний редактор інтернет-сайту "Історична правда". 1990 року – учасник "Революції на граніті", протягом 1990–2000-х років – журналіст низки газет і телеканалів. Досліджує історію неформальної преси в колишньому СРСР та прояви екстремізму в ЗМІ.

 

Публічна лекція Вахтанга Кіпіані"Антисемітизм у медіа з 1988 дотепер: приклади України і Росії"

Четвер, 10 грудня, 18.00

Місце: офіс програм НаУКМА з юдаїки (м. Київ, вул. Волоська 8/5, корпус 5, підвал)

Організатори: Інститут досліджень світового антисемітизму й політики, Українська асоціація юдаїки, магістерська програма з юдаїки в НаУКМА.

Зустріч у "Фейсбуці" - тут.

І. Б.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.