Сучасний Донбас колонізований українцями 400 років тому - історик

Землі нинішнього Донбасу були колонізовані українськими козаками й селянами в XVI-XVII сторіччі.

Про це в інтерв'ю Громадському радіо заявив доктор історичних наук Тарас Чухліб.

"Наприклад, на території сучасного Донецька знаходилися козацькі хутори Крутогорівка та Олександрівка, тобто Юзівку у XIX сторіччі засновано не на порожньому місці", - наголосив історик. - І район Олександрівка досі є в Донецьку".

За його словами, українські козаки колонізували східні землі за допомогою шаблі, а селяни - за допомогою орала.

"До цього ця земля належала кіммерійцям, скіфам, сарматам, славянам, - розповів Чухліб. - Потім були алани, половці, печеніги. Потім була Золота орда - осколок Монгольської імперії. Після цього Золота орда передала володіння цих земель Кримському ханству".

Він наголосив, що це була "народна колонізація", бо вільні козаки не слухали литовських та польських князів.

"Був відтік населення на порожні території, які ще називалися Диким полем, - зазначив науковець. - Вони були малозаселені, тому що тут проходили дороги Кримського ханства, яке все змітало на своєму шляху. А українські козаки, які прийшли на ці землі, змогли боротися тими ж методами. Вони не тільки оборонялися, але й ходили в наступ на територію ханства".

ТАКОЖ: "Новоросія" колонізувалася українцями. СТАТИСТИКА

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.