Голова облради замінив портрет Порошенка на лідера ОУН(б). ФОТО

Голова Сумської обласної ради Семен Салатенко замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті на портрет провідника ОУН (революційної) на Сумщині Семена Сапуна.

Відповідні фото у своєму Facebook оприлюднив Юрій Бутусов.

"Сапун вів активну просвітницьку роботу, але в 1942 році оунівська організація в Сумах була розгромлена, багато учасників загинули в катівнях гестапо, був страчений і Семен Сапун, - зазначив дописувач. - Подарував портрет Семену Артем Семеніхін - новий мер Конотопа (від "Свободи"), колишній доброволець 92-ї механізованої бригади".

Семен Сапун

Салатенко обраний до облради від "Батьківщини", був добровольцем батальйону МВС "Дніпро".

ОУН (революційна) - "бандерівське" крило Організації українських націоналістів, яке виникло внаслідок розколу ОУН в лютому 1940 року.

В кабінеті голови Сумської облради

Нагадаємо, в листопаді 2015 році новообраний міський голова Конотопа Семеніхін замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті портретом Степана Бандери.

"Сподіваюся, що Артем і Семен розуміють - повісивши портрети історичних осіб, вони повинні працювати гідно їхньої пам'яті, - зазначив блогер. - Інакше зганьблять і себе, і пам'ять".

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.