У Києві може з'явитися пам'ятник Петлюрі

У рамках виконання указу президента щодо заходів з відзначення сторіччя подій Української революції 1917-21 років в Києві може з'явитися пам'ятник Симону Петлюрі та іншим діячам УНР.

Про таку можливість розповів директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомляє BBC.

"Важливим аспектом цього указу є та его частина, яка спонукає до встановлення місць пам'яті, пов'язаних з революцією 1917-1921 рр...", - відзначив пан В'ятрович під час спільного брифінгу з Адміністрацією президента.

"Дуже важливо, щоб у Києві нарешті з'явився пам'ятник Симону Петлюрі - головному отаманові Української народної республіки, людині, яка фактично стала символом цього руху", - наголосив чиновник.

Водночас заступник голови АП Ростислав Павленко розповів, що указ глави держави "передбачає заходи, які стосуються поширення інформації про події того часу, про вшанування діячів того періоду: Грушевського, Винниченка, Петлюри, встановлення відповідних пам’ятних знаків, наповнення змістом історичних питань".

Про підписання указу "Про заходи з відзначення сторіччя подій Української Революції 1917–21 років" президент Петро Порошенко оголосив під час свого звернення до Дня соборності України.

Під час Української революції 1917–21 років Симон Петлюра очолював збройні сили Центральної ради та УНР, пізніше був головою Директорії УНР. У радянській історіографії вважався одним з лідерів "українського буржуазного націоналізму".

Інші матеріали за темою ПЕТЛЮРА

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.