ПОРОШЕНКО ПРОГОЛОСИВ 2017-ИЙ РОКОМ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

Наступний рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років.

Відповідний указ підписав президент України Петро Порошенко, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Указ визначає одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017-2021 роки вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917-1921 років.

"Символічно, що указ видано в день, коли українці відзначають постання першої української Незалежності у 1918 році — Української Народної Республіки", - зазначив заступник голови Адміністрації президента Ростислав Павленко.

Документ готували фахівці АП у взаємодії з експертами Українського інституту національної пам'яті, Інституту історії НАН України, а також зацікавлених представників громадськості.

Павленко повідомив, що указом передбачено цілий комплекс заходів із вшанування пам'яті подій початку ХХ століття.

Зокрема, планується встановлення пам'ятників і пам'ятних знаків, проведення тематичних виставок архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, а також оновлення діючих експозицій музеїв, публікація наукових праць, збірок документів і матеріалів, енциклопедичних, довідкових та інших видань, присвячених 100-річчю подій Української революції 1917-1921 років.

Президент України доручив вжити заходів із метою завершення проектування та спорудження в столиці монумента Соборності України та його урочистого відкриття до 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 2019 року.

Також має бути опрацьоване питання віднесення території урочища Аскольдова могила у Києві до заповідної території. У Черкаській області на території філії "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" облаштують місця, пов’язані з подіями 1917 — 1921 років.

Окрім того, буде знято документальні фільми, які транслюватимуть на загальнонаціональних та регіональних телеканалах. Відповідні інформаційні матеріали про роль Української революції 1917-1921 років у європейській та світовій історії розповсюджуватимуться за кордоном.

"Ця робота є дуже важливою в питанні національної безпеки України. Це протистояння міфам, які поширює агресор, міфам "русскава міра" про те, що нібито Україна постала з уламків Радянського Союзу, що нібито Сталін об'єднав її в сучасних кордонах", - сказав Павленко.

Своєю чергою голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що боротьба українців за свою незалежність протягом всього ХХ століття була одним із вирішальних чинників, який поставив крапку в існуванні СРСР у 1991 році

"На початку 20 століття світ побачив суверенну державу – Україну, якій не судилось вистояти у світовому військовому катаклізмі, - підкреслив чиновник. - Проте визвольний рух за відновлення державності не спинився, і, врешті, досяг мети: Україна знову стала незалежною. З 1991 року – назавжди".

Інші матеріали за темою УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.