Новообраний Путін захоплювався Америкою - архіви Клінтона

Офіс президента США розсекретив стенограми телефонних переговорів та особистих зустрічей екс-президента Білла Клінтона з екс-прем'єр-міністром Великобританії Тоні Блером в період з 1997 по 2003 роки.

Про це повідомляє Новая Газета з посиланням на The New York Times.

У документах зустрічаються оцінки політичних персон, у тому числі - характеристика нинішнього президента РФ Владіміра Путіна.

Клінтон бачив "величезний потенціал" тоді ще нового російського президента в 2000 році.

"Думаю, Путін дуже розумний і вдумливий, - описував він свої враження Блеру. - Ми зможемо зробити багато хорошого разом із ним".

На думку президента США, в перший час свого перебування на посаді Путін іще не цілком визначився з політичним курсом.

"Його наміри благородні, він просто ще не визначився. Він може загрузнути (get squishy) в демократії", - ділився Клінтон із Блером.

Документи опубліковані через 15 років після того, як Клінтон полишив пост президента США.

Судячи з документів, у Клінтона з Блером були прекрасні відносини. Обидва дозволяли собі обговорювати сімейні справи, розмови йшли в довірливій атмосфері.

Думку самого Тоні Блера про Путіна можна було знайти в опублікованих у 2010 році мемуарах політика.

Британський екс-прем'єр також схилявся до думки, що Путін на момент приходу до влади "був ще близький до західноєвропейських ідеалів демократичних вольностей, .. захоплювався Америкою".

Однак згодом російський президент став вважати, нібто США оточують його "демократіями, які будуть ворожі Росії" і в підсумку став вести "виключно націоналістичну зовнішню політику".

На початку 2000-х Блер і Клінтон також неодноразово робили компліменти дружині Білла Гілларі, відзначаючи її амбіції і готовність до самостійних політичних рішень.

Сьогодні Гілларі - кандидат у президенти США від демократів, яку підтримує адміністрація Барака Обами.

Гілларі Клінтон під час нинішньої передвиборчої кампанії теж неодноразово висловлювалася про Путіна. Зокрема, що у президента РФ, як у колишнього співробітника КГБ СРСР, "немає душі за визначенням", або про подібність дій Путіна в Криму і на Донбасі 2014-го з діями Німеччини кінця 1930-х.

Нагадаємо, в січні 2016 року Високий суд Великобританії звернув увагу громадськості, що вбитий радіоактивною речовиною екс-офіцер ФСБ Алєксандр Літвінєнко звинувачував Путіна у педофілії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.