"ІСТОРИЧНА ПРАВДА" ШУКАЄ РЕДАКТОРА

"Українська Правда" шукає хорошого журналіста та (або) історика, який стане редактором проекту "Історична Правда", буде отримувати гідну зарплату і впливатиме на історичну думку в країні.

.

Наш ідеальний кандидат поєднує:

- любов до історії,

- здатність логічно (і критично) мислити,

- орієнтацію в історичному експертному середовищі,

- базові навики журналістики (редагування і створення новин і текстів, обробка фото- і відео-матеріалів).

Якщо вам не цікава історія або ви маєте "єдиний правильний" підхід до історичних подій, це не ваша робота.

Якщо ви не впевнені у своїх журналістських якостях, не переживайте - навчимо. Те ж саме стосується експертного середовища - познайомимо.

Натомість ви отримаєте роботу в редакції провідного інтернет-видання України і можливість популяризувати вітчизняну історію для величезної читацької аудиторії.

НАДСИЛАЙТЕ ВАШІ РЕЗЮМЕ до 19 лютого на редакційну пошту: istpravda@gmail.com

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.