Істфак КНУ відкриває програму з військової історії

Історичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка оголосив про набір студентів ступеню "магістр" на освітню програму "Військова історія".

Про це повідомляє сайт історичного факультету КНУ.

Набір на 2016-й навчальний рік відбувається в рамках спеціальності 032 "Історія та археологія".

Студенти спеціалізації вивчатимуть історію воєнних конфліктів, збройних сил, мілітарної культури як цивілізаційних явищ від давнини до сьогодення.

Випускники освітньої програми отримуватимуть у дипломі додаткову кваліфікацію "Консультант з питань військової історії" і  сертифікат "військовий історик".

"Війна є складним і глобальним явищем, яке увібрало в себе весь спектр політичних та соціально-економічних проблем людського суспільства, - зазначають у вузі. - Упродовж тисячоліть необхідність обороняти свою територію, або ж розширювати її, виробила в суспільствах і державах специфічний інструмент її реалізації — військо".

Студенти спеціалізації матимуть змогу здобувати теоретичні знання з історії війн, військового мистецтва та широкого кола проблем, котрі пов'язані із війною, як однією з підставових функцій держави.

Пропонована  спеціалізація сприятиме формуванню комплексних знань і аналітичних навичок з питань історії війн, військового мистецтва та збройних сил, соціо-культурного впливу суспільства на війну й, своєю чергою, впливу війн на розвиток політичних та соціально-економічних інститутів, спільних та відмінних рис мілітарного розвитку різних регіонів світу, зазначили в КНУ.

Студенти спеціалізації отримають поглибленні знання з історії військової справи давніх цивілізацій і народів Близького Сходу, Азії та Африки, Мезоамерики та Європи, еволюції збройної організації та розвитку мілітарних технологій Середньовіччя й Нового часу.

Спеціальну увагу в базових курсах приділено військовій історії України, ролі військово-політичного чинника в її історії в Новітню добу.

Стверджується, що протягом навчання студенти самостійно обиратимуть окремі дисципліни за власними науковими вподобаннями: зброєзнавство, уніформологія, військово-історичне джерелознавство, історія воєнних технологій, методів ведення війни, організації найманства або повстанських рухів.

Студенти освоять навички міждисциплінарного аналізу військово-історичної проблематики, отримують фундаментальну методичну підготовку.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.