У Києві перейменували 79 вулиць із радянськими назвами

Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про перейменування 79 вулиць столиці, які мали комуністичні назви.

Про це повідомляє офіційний сайт КМДА.

Відниці в Києві будуть вулиці й провулки названі на честь діячів ОУН і УПА, Української революції 1917-1921 років, козацьких полководців, українських істориків, письменників, церковних діячів тощо. 

Наприклад, провулок Будьонного Перший на Дарниці називатиметься провулком Василя Кука - генерал-хорунжого УПА, останнього керівника антирадянського збройного опору в Україні.

Провулок Миколи Островського перейменовано на честь Ярослава Хомова ("Лімницького") - одного з керівників бандерівського підпілля в окупованому Києві, якого стратили нацисти. 

Замість провулку Щербакова буде провулок Всеволода Петріва - генерал-хорунжого Армії УНР. Увічненими стали ще двоє військовиків Армії УНР - генерал Марко Безручко і полковник Василь Вишиваний.

Крім того, з'явилися вулиці названі на честь крутянців - Володимира Наумовича (за іронією долі - колишня Володимира Антонова-Овсієнка, чиї війська наступали на Крути) і Володимира Шульгина (екс-Івана Федька).

Вулицю Колективізації на Солом'янці переназвали на честь визначного американсько-українського дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Діячі української церкви віднині будуть предсталені в київській топоніміці іменами Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, Патріарха УПЦ (КП) Володимира Романюка, Патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника, митрополита УПЦ (МП) Володимира Сабодана.

Значну частину радянських назв перейменували на честь подвижників української культури: поета і петлюрівського підпільника Григорія Чупринки, неокласиків братів ЗеровихМихайла Драй-Хмари і Юрія Клена, поета-націоналіста Євгена Маланюка, видатного дитячого письменника Всеволода Нестайка, поета і дисидента Івана Світличного, композитора та історика Гната Хоткевича тощо.

Повний список перейменувань можна переглянути на сайті КМДА.

Нагадаємо, нещодавно в Чернігові надали нові назви 59 вулицям

Київська влада розглядає варіант перейменувати Московський проспект на проспект Бандери.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.