Родину Дастіна Гоффмана розстріляли під командуванням Щорса - aрхів СБУ

Родину відомого американського актора Дастіна Гоффмана - як і сотні інших киян - розстрілювали чекісти під командуванням Миколи Щорса, пам’ятник якому досі стоїть у Києві.

Про це написав у своєму Facebook заступник директора Галузевого держаного архіву Служби безпеки України історик Володимир Бірчак.

"У лютому 1919 року, коли Київ охопив більшовицький терор, під командуванням Миколи Щорса розстрілювали, саджали у тюрми та відправляли у концтабори, — пише Бірчак. — Саме в цей час більшовики розстріляли також дідуся та прадідуся відомого американського актора Дастіна Гоффмана. Його рідні були родом з Білої Церкви, ще перед Першою світовою вони емігрували до США, та коли почули про масові вбивства євреїв, дідусь Дастіна — Френк — повернувся до Києва врятувати родичів, натомість і сам став жертвою розправ чекістів".

 Дастін Гоффман

Як зазначає історик, на те, що Гоффманів розстріляли саме у 1919 році в період більшовицького терору у Києві, коли комендантом міста був Микола Щорс, вказують кілька джерел. Проте у деяких також зустрічається дані про розстріл 1921 році. 

"Однак я все таки відстоюю думку, що це був 1919 рік, адже це пояснює відсутність будь-яких документів. Ми перевірили — Галузевий державний архів СБУ, Центральний державний архів громадських об'єднань, Державний архів Київської області та Державний архів Хмельницької області — і, на жаль, нічого не знайшли. Під час більшовицького терору такі матеріали могли просто не заводитись, а людей розстрілювали без суду і слідства. Якби це був 1921 рік, то мало б хоч щось лишитись", — пише Бірчак.

Нагадаємо, днями міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що пам’ятник Миколі Щорсу начебто не підлягає демонтажу через висновок про його культурну цінність.

Однак, згідно перехідних положень Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" пам’ятник Миколі Щорсу, чия діяльність була прямо пов’язана з установленням радянської влади на території України та боротьбою проти Української Народної Республіки, підлягає демонтажу і це не є предметом обговорення місцевих органів влади.

Якщо ж згідно оцінок експертної ради пам’ятник має мистецьку цінність, то може бути збережений у спеціальному місці — музеї чи заповіднику.

 Пам'ятник Миколі Щорсу на бульварі Шевченка в Києві. Джерело: wikipedia.org

Микола Щорс (1895 - 1919) — командир Червоної армії, брав активну участь у встановленні радянської влади на території України та збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919).

Пам'ятник Щорсу в Києві на бульварі Шевченка спорудили у 1954 році.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.