Семінар "Чоловіки, жінки і насильство в ОУН і УПА у 1940-1950-х роках" відбудеться у Львові

В Українському Католицькому університеті у Львові проведуть науковий семінар на тему гендерних стосунків у підпіллі ОУН і УПА.

"В лавах ОУН борються за…. повну рівність жінки і чоловіка у всіх громадських правах та обов’язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій… " (з матеріалів ІІІ-го Надзвичайного Великого Збору ОУН, 1943 р.).

Чи були повсякденні практики в ОУН релевантними офіційному дискурсу? Чи існувало гендерне насильство в підпіллі ОУН та УПА? 

Під час науково-методичного семінару буде розглянуто такі питання:

- (не)позитивна дискримінація жінок в ОУН і УПА: причини і прояви;

- домашнє насильство у сім’ях учасників/ць підпілля та УПА;

- "усунути не можна залишити": способи легітимації вбивства жінок;

- вразливість жіночого тіла і контроль над ним;

- "небезпечне кохання": долі "винних" у горизонтальній колаборації;

- злочин і кара: сексуальне насильство над жінками;

- жіночі стратегїї подолання віктимності. 

Доповідачка: Марта Гавришко, кандидат історичних наук, молодша наукова співробітниця, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху

Дискутант: Олександр Зайцев, доктор історичних наук, професор кафедри нової і новітньої історії України, Український католицький університет

31 березня, четвер, 16:15.

Місце: м. Львів, вул. Козельницька 2а, академічний корпус Гуманітарного факультету Українського Католицького університету (УКУ), 424 ауд. (семінарська кімната).

Організатор: кафедра нової і новітньої історії України УКУ.

І. Б.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.