Не Щорс, а Сновськ. Декомунізовано ще понад три сотні топонімів

Сьогодні Верховна Рада України ухвалила три постанови про перейменування географічних назв.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Відповідно до постанови 4468, нові назви одержали 6 районів, 218 населених пунктів, із них 4 міста. Так, Димитров Донецької області став Мирноградом, Котовськ на Одещині — Подільськом, Красноармійськ у Донецькій області — Покровськом, а Щорс на Чернігівщині — Сновськом. Історичні назви повернуто 45 місцевостям. 

Постанова 4086 стосувалася 76 найменувань в окремих районах Донецької та Луганської областей. Постановою 4087 перейменовано ще 75 найменувань у Криму.

Крім того, "Тексти" повідомляють про такі перейменування на Південному Сході України: 

у Донецькій області місто Торез – на місто Чистякове, Юнокомунарівськ – на Бунге, Кіровське – Хрестівка, Комсомольське – Кальміуське; 

у Луганській області Стаханов – на місто Кадіївка, Краснодон – на Сорокине, Красний Луч – Хрустальний, Свердловськ – на Довжанськ, Вахрушеве – Боково-Хрустальне, Кіровськ – Голубівка.

в АР Крим Красноперекопськ – на Яни Капу, смт Кіровське – Іслям-Терек, смт Совєтський – Ічкі, смт Орджонікідзе – Кайгадор.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.