На конкурсі робіт про визвольний рух перемогло дослідження про ОУН на Чернігівщині. ФОТО

У Києві відбулося нагородження фіналістів студентського конкурсу «Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років». Перше місце завоювала робота Ірини Радченко про молодіжний осередок ОУН у селі Кінашівці на Чернігівщині.

23 травня 2016 р. в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбувся  семінар для студентів "Робота з архівними документами".

Семінар відкрили Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, декан історичного факультету Київського університету Іван Патриляк і директор Інституту суспільних досліджень Володимир Панченко.

Вони наголосили, що процес відкриття комуністичних архівів відкриває широке поле для нових досліджень та перегляду підходів до трактування тих чи тих подій, що поки домінують в історіографії.

 

"Українців нині часто звинувачують у тому, що ми, нібито, переписуємо власну історію. Але насправді ми її тільки починаємо писати, тому що досі надзвичайно важливий пласт джерел був захований в архівах радянських спецслужб, й історики не мали до них доступу. Я радий бачити перед собою молодих дослідників, які готові взятися до праці й розкривати таємниці, які десятиліттями ховав від нас тоталітарний режим", – наголосив Володимир В’ятрович.

Керівник управління УІНП Ігор Кулик прочитав студентам лекцію "В пошуках джерел. Як працювати з архівами, які збергіають матеріали  радянських спецслужб", в якій подав докладні маршрути, якими варто слідувати молодим науковцям, щоб дістатися найцінніших фондів із документами ЧК-НКВД-КГБ в Україні.

Крім того, доповідач окреслив особливості та умови роботи в кожному з типів архівів, а також розповів про перспективи передачі архівів радянських спецслужб від українських силових структур до цивільного архіву при УІНП.

Члени журі: Володимир Панченко. Іван Патриляк, Володимир В'ятрович 

Науковий співробітник ЦДВР Ігор Бігун виголосив доповідь "Кат українських націоналістів Віллі Вірзінг і судовий процес над ним", написану на базі документів з Державного архіву м. Нюрнберга (Німеччина).

У ній автор розкрив історію протистояння між підпіллям ОУН та нацистським режимом в особі гестапівця Вільгельма Вірзінга. Після Другої світової війни за позовом оунівців нациста засудили до тюремного ув’язнення.

На семінарі також підбили підсумки конкурсу студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років" за минулий рік.

Усього в конкурсі взяло участь 25 студентів із різних куточків України:  Києва, Львова, Чернігова, Житомира, Кам’янця-Подільського, Кривого Рогу, Черкас, Одеси, Сум, Полтави, Запоріжжя, Рівного й Миколаєва.

 

Тематика була найрізноманітнішою – колективізація і селянський рух опору, Голодомор, діяльність підпільних структур Організації Українських націоналістів та боротьбу з ними радянської влади на територіях Донецької, Одеської, Запорізької, Чернігівської, Хмельницької областей та в Західній Україні.

Переможцями стали:

1 місце  Радченко Ірина (Чернігів). Робота на тему: "Молодіжний осередок ОУН у селі Кінашівці Борзнянського району Чернігівської області";

2 місце – Ярич Володимир (Кам’янець-Подільський) із дослідженням: "Молоді подільські борці за українську національну ідею";

3 місце – Дмитрій Кулінський (Житомир), який дослідив "Особливості проведення виборчої кампанії 1946 року в західних областях України".

Уже не перший рік спостерігається приємна тенденція до поширення географії учасників і переможців конкурсу далі на схід. До трійки переможців обов’язково входять представники Центру, Сходу чи Півдня України, що свідчить про незгасимий інтерес до визвольної боротьби української нації й на цих землях.

 Ірина Радченко - переможниця конкурсу

Конкурс проводили втретє Центр досліджень визвольного руху спільно з Інститутом суспільних досліджень, Центром історії державотворення України в ХХ столітті Національного університету "Києво-Могилянська академія" та Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" за підтримки Міністерства освіти і науки України та Українського інституту національної пам’яті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.